Взагалі http://www.mexes.com.ua/ то, мета поїздки полягала в тому, що студентам історичного факультету було запропоновано тиждень попрацювати в бібліотеках та наукових установах столиці, тому більшість, все ж таки, думки про диплом не відкладала на потім! Крім того, в глибині душі, кожен із нас хотів відвідати Київ та Майдан, той самий Майдан Незалежності, думки про який вже багато місяців не полишають голови українців. Тому, переповнені студентським азартом, ми сіли у потяг та на тиждень поринули у бурхливе життя столиці України.
Слід віддати належне організаторам цієї поїздки: студенти та працівники Київського університету всіма силами прагнули, щоб ми почували себе як удома. Нас зустрічали щирими посмішками, теплими обіймами, цукерками «Київ вечірній» та сяючими очима, в яких так і можна було простежити бажання організаторів показати нам найцікавіше, що є у Києві. Від себе особисто скажу, що такої уваги з боку незнайомих людей (спочатку незнайомих), я не відчувала давно, а від постійних спалахів фотокамер інколи навіть боліли очі. Але це був приємний біль, бо дуже швидко я та мої колеги відчули, що ми, немов би, знаходимося в колі старих-добрих друзів, яких просто дуже довго не бачили!
Хоча організатори запропонували нам низку культурно-розважальних програм, ми не були обмежені у нашому бажанні самостійно дослідити Київ. У перший день ми в супроводі студентів поїхали на Майдан, піднялися вгору на вулицю Інститутську, спустилися вниз на Грушевського. Потім ми відвідали музей Бориса Грінченка, Володимирську гірку, частина нашої група відправилася на Поділ, а декому вдалося навіть прогулятися Межгір’ям!
У межах наукового напрямку візиту ми були присутні на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» та відвідали науково-дослідні установи Києва: Національну бібліотеку України імені В. І. Вернадського, Національну історичну бібліотеку України, Наукову бібліотеку імені М. Максимовича.І, знаєте, що неймовірно підіймало нам настрій?
Майже кожен працівник бібліотеки, почувши, що ми студенти історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, дарував нам таку теплу та чуттєву посмішку, приділяв нам стільки уваги, що, здавалося, тут чекали саме на нас! Завдяки допомозі бібліотекарів, нам вдалося значно поповнити історіографічну базу своїх дипломних робіт.
Наш візит у Київ співпав з днем вшанування загиблих під час лютневих подій на Майдані, тому ми, разом зі студентами та працівниками КУ імені Бориса Грінченка, долучилися до Вечора пам’яті Небесної сотні.
Слід зазначити, що однією з цілей нашої поїздки у столицю було обговорення шляхів співпраці між студентами історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна та студентами Інституту суспільства КУ імені Бориса Грінченка. Ми щиро сподіваймося, що «український діалог студентів» не зупиниться на цьому! Дійсно було б цікаво ознайомитися з науковою, суспільною роботою інших університетів країни, поділитися з ними своїм досвідом, долучитися до культури та побачити красу різних міст, бо, все ж таки, незалежно від того, на якій мові розмовляє кожен із нас, де живе, навчається чи працює, у нас одна країна та ми всі одна велика українська родина!