Портал гражданской журналистики…

Матеріали рубрик БІзнес повідомляє купить тестомес www.np.com.ua/ та Світ політики публікуються на правах реклами. ХайВей не несе відповідальностІ за їхній зміст.

Ки ський нац ональний ун ерситет мен Тараса Ше ченка (КНУ мен Тараса Ше ченка) – голо ний уз Ки а та Укра ни , нац ональний центр фундаментально науки та культури, один з найб льших та найстар ших ун ерситет Укра ни.

л тку 1834 року Ки ський ун ерситет прийня перших 62 студент . Факультет бу один ф лософський з д ома дд леннями сторико-ф лолог чним та ф зико-математичним.

, а 1847 роц медичний факультети. Ф лософський згодом розд ли ся на д а самост йних факультети. З такою структурою ун ерситет працю а до 1917 року.

о х у царину юридично науки перший декан факультету професор гнат й Данило ич, один з найос чен ших чених, який икону а роботи по кодиф кац польсько-лито ських закон з прибуттям до Ки а у 1835 роц бу призначений на кафедру пол ц йних крим нальних закон .

Зг дно з Статутом Ки ського ун ерситету мен С ятого олодимира д 25 грудня 1833 року на юридичному факультет и чалися: енциклопед я пра а (загальний систематизо аний огляд законода ст а) осно н закони та уложення Рос йсько мпер , закони про громадянський стан людей у держа ци льн закони (загальн та особли ), зокрема кредитне, торго ельне, фабричне законода ст о та локальне (з ича е) пра о крим нальне законода ст о закони благочинст а закони про держа н зобо ‘язання ф нанси, римське пра о та його стор я. Кр м того, икладалася така спец альна дисципл на, як церко не пра о.

собли стю перших рок функц ону ання факультету було те, що б льш сть икладач кр м фахо о мали духо ну (рел г йну) ос ту.

Це ст орю ало исококультурну ауру життя факультету, спо неного людяност , исоко профес йност християнсько духо ност . ершим професором на юридичному факультет по кафедр римського пра а бу .М цке ич, р дний брат знаменитого польського поета А.М цке ича, бу ший читель олинського л цею, який 1837 роц бу пере едений до Харк ського ун ерситету.

, рахо уючи, що на тод шн х юридичних факультетах икладалася голо ним чином наука про мораль (етику) застар ла система природного римського пра а, ци льн та крим нальн закони, судочинст о та фактично сну али т льки етико-пол тичн факультети.

Можна припустити, що н ц атором ст орення юридичного факультету голо ним укладачем першого плану його структурно побудо и бу М.Сперанський, б льш сть учн якого стали професорами юридичного факультету Ки ського ун ерситету: К.Не ол н на кафедр енциклопед законода ст а, С.Богородський на кафедр закон благочинст а благоустрою, С. рнатський на кафедр ци льних закон , А.Федото -Чехо ський на кафедр римського пра а зам сть пере еденого до Харк ського ун ерситету проф. А.М цке ича. с они згодом стали изначними ченими кер никами юридично ос ти Ун ерситету мен С . олодимира.

к тн 1837 року К.Не ол на, який иклада на кафедр енциклопед законода ст а та рос йських держа них закон , обрали трет м п сля Максимо ича .Циха ректором Ун ерситету С . олодимира.

У з ‘язку з стотними упра л нськими на антаженнями за клопотанням учено ради ун ерситету м н стром ос ти було призначено у грудн 1838 року на допомогу ректору ад’юнктом юридичного факультету М. ан ше а, який ста згодом улюбленим учнем К.Не ол на.

станн й не т льки бу чудо им кер ником узу, з яким по ‘язан не т льки значн но ац ищо ос ти, але й стотн науко розробки галуз законода ст а. нциклопед я законода ст а К.Не ол на була першою рунто ною працею, яка мала значення для роз итку пра ничо ос ти науки й не тратила с ого значення актуальност у наш час.

идатною постаттю стор юридичного факультету й ун ерситету бу декан, а згодом ректор професор М. ан ше , який на терен пор няльного анал зу сло ‘янських законода ст об рунту а особли ост народного (з ича ого) пра а Укра ни, започатку а перший прилюдний захист докторсько дисертац на юридичному факультет 30 липня 1840 року, ст ори кафедри: ф нансо ого, м жнародного пра а, стор сло ‘янських законода ст , пол тично економ статистики, ма значний доробок щодо и чення р дного краю, протягом д адцяти рок бу редактором юридичних пам’яток у Ки ськ й археолог чн й ком с , сприя стано ленню пра ничо майстерност ипускникам факультету .Незабито ському, .Романо ичу-Сла атинському, Ф. еонто ичу, М. олодимирському-Будано у.

Зг дно з Загальним Статутом мператорських рос йських ун ерситет д 18 чер ня 1863 року на юридичному факультет , який об` дну а тринадцять професор ш сть доцент , читалися наступн пра нич дисципл ни: енциклопед я пра а (юридичних та пол тичних наук, стор я ф лософ пра а) стор я ажли ших ноземних законода ст (да н х но их) стор я руського пра а стор я сло `янських законода ст римське пра о ( стор я римського пра а, догматика римського ци льного пра а, зант йське пра о) держа не пра о (теор я держа ного пра а, держа не пра о ажли ших ноземних держа , руське держа не пра о) ци льне пра о, судоустр й, судо е про адження крим нальне пра о, крим нальний судоустр й про адження пол ц йне пра о, зокрема чення про безпеку (закони благочинст а, закони про соц альний добробут) ф нансо е пра о (теор я ф нанс , руське ф нансо е пра о), м жнародне пра о пол тична економ я статистика, держа не законода ст о.

( н ц атори – С стем Кеп тал Менеджмент (СКМ) Доброд йний фонд Роз иток Укра ни ), що грунту а ся на думц працеда ц , про дпо дн сть знань на ик ипускник тчизняних уз запитам ринку прац , перше м сце рейтингу серед 228 укра нських иш пос Ки ський нац ональний ун ерситет мен Тараса Ше ченка (Ки ).

ипускник 1959р. На факультет тод було усього 54 студенти.Бо Микита Хрущо сказа , що раз держа а дмира у з язку з побудо ою Коммун зму, то юрист кра н не потр бн !

Leave a Reply