Звичайно ж, на першому місці  КНУ ім. Т.Шевченка. Далі йдуть номенклатурні гранди із Харкова, Одеси, Києва, Львова…

Е, про це  простому народу не треба знати. Але ж хочеться! Народ, хоча й не весь, а десь  20-30% населення, хоче об’єктивної інформації. І не тільки якісної, як це розуміє високоступеневе освітянське чиновництво: мовляв,  оцей університет вважати  «най-най»… А отой – просто  «най»… А ще отой – майже  «най»…і т.д.

Народ (нагадую: той, що  не більшість) хоче точної, кількісної  інформації!  Скільки і яких поіменно освітянських благ виробив кожний університет, маючи на увазі, що благо – це те, за що споживач готовий добровільно платити. І за якою ціною, офіційною і тіньовою, продавав свої блага? І чи продавав, а не нав’язував, прикриваючись держзамовленням і держпрограмами?

Але не будемо місити освітянську філософію. На те у нас є job.j-sen.jp/тисячі парткомівських суспільствознавців: зав кафедрами, деканів, проректорів і ректорів, а над ними сотні член-корів і академіків.

Перейдемо до безпартійної конкретики. Пропоную надалі визначати рейтинг якості освіти по кожному університету щорічно, на підставі даних спеціального опитання серед випускників, анонімно (щоб унеможливити тиск влади), за чотирма показниками    (в абсолютному і відносному вимірі):

Портал гражданской журналистики. Интернет-издание ХайВей. Портал громадянської журналістики. Інтернет-видання ХайВей.

Матеріали рубрик БІзнес повідомляє та Світ політики публікуються на правах реклами. ХайВей не несе відповідальностІ за їхній зміст.